Войти Регистрация

Образование
Автор: Анна Бандальер

Американский архитектурный пазл

Американский архитектурный пазл

blogs/blog-education/2014/10/31/amerikanskij-arxitekturnyij-pazl/

В конце сентября этого года Дмитрий Аранчий (основатель киевской мастерской Dmytro Aranchii Architects) побывал в США в рамках…

В конце сентября этого года Дмитрий Аранчий (основатель киевской мастерской Dmytro Aranchii Architects) побывал в США в рамках образовательной поездки от лондонского вуза Architectural Association и Design Research Laboratory, студентом которой он является. Там ему посчастливилось посетить офисы выдающихся архитекторов современности и университеты с их впечатляющими исследовательскими лабораториями, увидеть новые прогрессивные сооружения Восточного побережья Америки.

Дмитрий Аранчий

Подорожуючи і пригадуючи поїздку Штатами, мимоволі згадував опис візиту до Америки Маяковського з його враженнями від височенних споруд зі сталі, естакадами залізних доріг в рівень з поверхами житлових будинків та неймовірною метушнею і бізнесовою завзятістю мешканців Нью-Йорка. З того часу минуло майже 100 років, але про деякі речі я сказав би точнісінько, як шанований мною російський поет, адже Америка продовжує дивувати нас своїм устроєм та архітектурою.

Нам довелося завітати до Моше Сафді (Moshe Safdie), котрий народився в Ізраїлі, навчався у Канаді, а працює в Америці. Мабуть, він – єдиний архітектор, якого ми відвідали, котрий не мав прямого відношення до обчислювальної архітектури. Офіс Сафді розмістився у дуже затишному житловому районі Сомервіля (передмістя Бостона) і нічим не вирізняється серед оточення, адже оповитий зеленим плющем. Всередині майстерня більша, ніж виглядає зовні, і, слід сказати, дуже комфортна для архітекторів, які в ній працюють.

Фасад офісу Моше Сафді

Найвизначнішим творінням Моше Сафді, безперечно, є житловий комплекс Habitat 67 у Монреалі. Модульне житло з широким комбінаторним застосуванням пов'язане з темою нашого архітектурно-дослідницького проекту у школі Архітектурної асоціації.

Habitat 67

У Нью-Йорку, а саме в Брукліні, розташована майстерня архітектора Марка Форнса (Marc Fornes), випускника AA DRL, засновника дослідницької практики theverymany. Його проекти досить одноманітні, але від того не менш вражаючі. В основному це інсталяції, арт-об’єкти і павільйони. У будь-якому разі, складаються вони з безлічі алюмінієвих панелей, які утворюють поверхні довільної кривизни. При цьому форма інсталяцій напряму диктується конструктивною жорсткістю та виправданістю.

Одна з останніх інсталяцій Марка Форнса

Одним із відкриттів стала для мене раніше не бачена в Європі архітектура Тома Мейна (Thom Mayne). Ознайомитись вдалося з двома його спорудами – новим корпусом Корнельського університету та будівлю Архітектурного університету Cooper Union у Нью-Йорку, що вже стала свого роду класикою сучасної архітектури 21-го століття. Обидві споруди надзвичайно пластичні, вражають як своєю зовнішньою оболонкою, так і інтер’єрним наповненням. У підсумку вони залишають стійке враження того, що архітектура базується не лише на засадах зручності та конструктивної стійкості.

Архітектурний університет Cooper Union (Нью-Йорк)

Новий корпус Корнельського університету від Тома Мейна (Morphosis)

Двоякі враження залишив по собі Френк Ґері. З одного боку, після вже баченого мною раніше Музею Ґуггенхайма в Більбао та іншої його репліки у вигляді Walt Disney Concert Hall, творча думка архітектора практично не народжувала чогось принципово нового. І це підтвердилося відвіданням Массачусетського технологічного інституту. Будівля відображає тяжіння Ґері до руйнації і декомпозиції геометрії і виглядає зовсім позбавленою задуму всередині, являючи собою гру у перекомпоновку колишніх прийомів із попередніх проектів. Проте нова будівля архітектора, здається, наповнила вітрила другим диханням, адже висотка, що так і називається «Френк Гері для Нью-Йорка», не є простим копіюванням і вертикалізацією Ґуггенхайма. Вона представляється чимось якісно новим, без сумніву, притаманним Френку, але переосмисленим і свіжим передусім завдяки відносній (хоча і трохи розгалуженій) цілісності. Цікавий факт: нещодавно Google SketchUp викупила програмне забезпечення Ghery Technologies, яке, подейкують, давало основний заробіток американському архітектору та було одним із синонімів становлення обчислювальної (параметричної) архітектури. Нещодавно 85-річний Френк Ґері збурив інформаційний простір тим, що відповів непристойним жестом на запитання журналістки про релевантність його будівель оточенню. Реакція була надмірною, проте його внесок в архітектуру все ж важливий (і з позицій реалізації поверхонь довільної кривини). Добре, що найвища у західному світі житлова башта проявила певну еволюцію робіт архітектора.

Висотка «Френк Гері для Нью-Йорка»

Приємною була зустріч з одним із піонерів обчислювальної архітектури, братом Каріма Рашида, Хані Рашидом (Hani Rashid). Ми відвідали його майстернюAsymptote у Нью-Йорку. Цей великий офіс уособлює філософію майстерні. Все надзвичайно сучасно-технологічне й організовано на найвищому рівні. Показував Хані Рашид і макетну майстерню, розташована у підвалі студії: автоматизовані методи виконання фізичних моделей по сусідству із традиційними «ручними». Один із макетів демонстрував проект Asymptote для Дніпропетровська, що було дуже приємно. Інший проект, башту Страта в Абу-Дабі, довелося переробляти через побажання шейхів мати не один, а кілька вертолітних майданчиків на даху. І тут архітекторів знову врятувала обчислювальна архітектура, оскільки змінювати параметричну модель (а саме повністю параметризованою була геометрія башти) значно легше, ніж переробляти вручну.

Офіс Asymptote (Нью-Йорк)

Хані Рашид

Ми відвідали кілька університетів, зокрема Корнельський (тут розташована лабораторія з модульної робототехніки, що пов'язано з нашим архітектурним дослідженням) та Гарвардський і Массачусетський технологійчний інститут. У MIT є прекрасна за духом та науковими результатами Media Lab. Лабораторія налічує з десяток відділень і напрямів, проте найбільше справило враження відділення зі створення штучних кінцівок (якщо пам’ятаєте бігуна зі штучними ногами, який виграв Олімпіаду пару років тому, то це саме розробка спеціалістів з Массачусетського інституту). Унікальною є також лабораторія з розробки роботів для анімаційних фільмів, які імітують міміку та жести або навіть володіють штучним інтелектом для комунікації з людьми.

MIT Media Lab (Массачусетський технологічний інститут)

MIT Media Lab (Массачусетський технологічний інститут)

 Не оминули ми і відому лабораторію Нері Оксман (Neri Oxman), яка позиціонує себе найближче до архітектури. Експерименти з матеріалами для 3D-друку та іншого автоматизованого виготовлення – на високому рівні, проте склалося стійке враження, що рекламація діяльності та подача результатів навіть на вищому рівні, ніж саме дослідження. Проте слід віддати належне усій MIT Media Lab: як тільки заходиш до корпусу, одразу стартує екскурсія, у кожної лабораторії є уже підготовлена і не раз відшліфована презентація у яскравій обгортці. Це приваблює компанії-донори, фінансування яких, у свою чергу, дозволяє університету приваблювати найкращих студентів і дослідників.

Подорож додала мені наснаги у поточному дослідженні в Архітектурній асоціації, а також дала змогу доторкнутись до баченого раніше у книжках і на екрані світу водночас логічної і божевільної американської архітектури та культури в цілому. Таким чином окремі розмаїті спогади формують американський архітектурний пазл, який хочеться збирати знову.

Український інститут у Нью-Йорку

Теги:
образование

Комментарии (0)

Оставить комментарий