Войти Регистрация

Дизайн
Автор: Катерина Давидова

Віртуозним рухом сокири

Кожна доба потребує актуальних об’єктів побуту. Що робити, якщо містянин сумує за сокирою?

design1/2015/08/18/vіrtuoznim-ruxom-sokiri/

Ще сторіччя тому лісорубів цінували, як зараз IT-фахівців. Жодне будівництво не обходилося без їхньої праці, важкої…

Ще сторіччя тому лісорубів цінували, як зараз IT-фахівців. Жодне будівництво не обходилося без їхньої праці, важкої та небезпечної: падіння багатотонних дерев в непрогно - зованих напрямках нерідко призводило до каліцтва, а коли й до смерті. Тож IQ в лісорубів мав бути непересічний, адже від коректного прорахунку траєкторії падіння залежало людське життя.

Віртуозним рухом сокири На питання, чи потрібний світові новий формат приліжкової тумби, табурету чи кавового столику, у львівському бюро Hochu Rayu відповідають ствердно. Кожна доба потребує актуальних об’єктів побуту. Що робити, якщо містянин сумує за сокирою? текст Катя Давидова фото Hochu Rayu модель Остап Думанський об’єкт універсальні меблі З точки зору виживання лісоруб був найсамодостатнішим фахівцем. Не звертаючись до столярів та теслярів, він сам міг збудувати колибу і зробити меблі для неї: масивна ковбиця правила за тумбу чи стіл, маленький ковбан – за стілець. Та й захистити себе та своє житло лісоруб вмів як ніхто: в екстремальних умовах сокира є ефективною зброєю ближнього бою. Недаремно в середньовічній геральдиці всюди сокири: на гербах Норвегії та Топорова Львівської області, або ж на гербі польських шляхтичів, відомих як Топори.

Зараз людину з сокирою не зустрінеш, бо навіть дрова для дачного мангалу мало хто здобуває сам, радше купує в’язанку на заправці. Нинішня мода на ламберсексуалів – це нудьга за ризиками ручної праці, але псевдолісорубів XXI сторіччя із мужньою професією споріднює хіба що стиль. Інша справа дизайнери. У нашій країні вони багато працюють руками, прагнучи самодостатності. Відсутність розподілу праці у цьому випадку не регрес, а крок до ролі універсального мислителя. Працюючи над приватним інтер’єром у мегаполісі, на прохання замовника Hochu Rayu влаштували лісорубську оазу в габариті 450 х 340 мм. Приліжкову тумбу Kovban, створену з суцільного зрізу стовбуру, оснастили висувною металевою поличкою, що ніби створена одним віртуозним ударом сокири. Туди можна покласти книжку чи iPad: на брутальній текстурі гаджети набувають ще більш сучасного вигляду. Якщо ж на тумбу поставити горня гарячого чаю, деревина нагріється і наповнить приміщення своїм ароматом. Це важливо, бо замовником була жінка.

Вдалий предмет запустили в серію: Kovban може служити й табуретом, і кавовим столиком. Милуючись ним, романтичні особи згадають гуцульський фольклор і чугайстрів. Свідомі вкотре замисляться про вирубку лісів. Старше покоління подумає про ленінські комуністичні суботники, на яких вождь пролетаріату сам носив колоди. А молодше асоціюватиме об’єкт із актуальним форматом суботників – урбаністичними ініціативами з благоустрою.

Теги:
мебельукраинский дизайн

Комментарии (0)

Добавление комментариев закрыто.