Войти Регистрация

Дизайн
Автор: Анна Кислицкая

Рівень дизайну в крові

Браслет-«дієтолог» дизайнера Германа Гайдіна вийшов у півфінал конкурсу Electrolux Design Lab

design1/2015/09/17/rіven-dizajnu-v-krovі/

Український архітектор та дизайнер Герман Гайдін розробив концепт браслета-«дієтолога», що вийшов у півфінал…

Український архітектор та дизайнер Герман Гайдін розробив концепт браслета-«дієтолога», що вийшов у півфінал конкурсу Electrolux Design Lab. Дизайнер переймається здоровим харчуванням, сумнівається у рівні підготовки українських студентів та вважає, що років за 5 у нас буде свій Design Lab.

Ви вже вдруге потрапили до півфіналу конкурсу Electrolux Design Lab, але якщо минулого року вам не вистачило голосів журі, щоб іти далі, то цього разу ви зійшли з дистанції за власним бажанням. Чому?

Конкурс поетапний, і чим ближче до перемоги, тим більш складна й об’ємна робота має бути виконана. Для того щоб з двох тисяч робіт потрапити до сотні найкращих і почати боротьбу, достатньо ескізу на граф-планшеті чи навіть просто від руки. З цієї сотні професійне журі обирає 35 робіт, і на цьому етапі необхідно допрацювати проект: розробити детальні креслення, прив’язати патенти існуючих розробок, написати технічну документацію, зробити відеопрезентацію та візуалізацію з користувачами. І все це в досить стислі терміни. Я ж саме закінчував університет, мав захистити диплом, та ще й дороблював важливий проект спільно з колегами та друзями тут, в Україні. Тож від конкурсу довелося відмовитись.Але я не переймаюся. Думаю, у проекту Link є майбутнє. Та й у конкурсі наступного року я обов’язково братиму участь. Я вже досить добре розумію, як працюють такі конкурси, як сподобатися журі.

Розкажіть про ваш проект. Як з’явилась ідея браслета-дієтолога?

Я стежу за своїм харчуванням. Для мене має значення, що саме я вживаю, яких поживних речовин мені бракує і з яких продуктів я можу їх отримати. Я розумію, що від їжі залежить те, як ми виглядаємо, як почуваємося. До здорового харчування людей потрібно привчати з дитинства. Будь-яку дитину можна до чогось привчити, якщо перетворити цей процес на гру. Саме тому я зробив Link ігровим. Це браслет для всієї родини. На ньому відображається внутрішній стан органів травлення, який визначається за технологією пульсової діагностики. Інтерфейс та функції браслету змінюються в залежності від віку користувача: від мінімальних налаштувань та інтерактивних помічників, наприклад, героїв мультфільмів для наймолодших користувачів до більш складних функцій для підлітків та дорослих, які можуть обрати різні дієти, встановити певні обмеження. Це не просто фітнес-трекер, який рахує калорії. Link «сканує» стан травної системи людини і радить продукти та страви, а також інформує стосовно їхньої користі. Тема цьогорічного конкурсу Electrolux Design Lab — «Здорові щасливі діти», тож все зійшлося. Link — це вже другий проект в цьому напрямку. Попередній концепт Yura вміє підбирати напої в залежності від потреб людини. Браслет-дієтолог — більш глобальна ідея. Готуючись до конкурсу, я перебирав різні ідеї. Місяців зо два пішло на те, щоб подумати, почитати. Дивився в інтернеті, які технології розроблено, що нового в науці. Розширення технологічних можливостей — головна рушійна сила дизайну. Інформації про все це дуже багато, але її треба шукати в іншомовних джерелах. Найбільше щастить знавцям китайської та японської мов, адже в Азії ринок технологій розвивається з космічною швидкістю.

Браслет Link - концепт Германа Гайдіна

Чи може такий браслет замінити дієтолога?

Так, абсолютно. До цього все йде. Просто людям треба розвиватись інтелектуально з тією ж швидкістю, з якою розвиваються технології. 

Які функції має Link?

Ключова функція — аналіз стану органів травлення. Колір іконок із зображенням органів підказує, в якому вони стані, та дає рекомендації стосовно його поліпшення: продукти, страви, дієти, питво тощо. У перспективі браслет може бути підключений до нетворку, в якому зареєстровані всі заклади харчування та медичні заклади. Голографічний інтерфейс — наступний крок після сенсорних дисплеїв. Він дає можливість вміщувати в одному браслеті безліч функцій і постійно розширювати їх.

Розкажіть більше про технології, завдяки яким може бути створений Link. Чи всі вони вже існують та доступні широкому колу користувачів?

На відміну від фітнес-трекерів, які передають інформацію на смартфон або планшет, браслет-дієтолог має голографічний проектор. Ця технологія вже існує і активно розвивається як у напрямку доступності, так і в напрямку якості. Голографічні проектори розробляють і в Україні. Пульсова діагностика — теж вже існуюча технологія. Власне, як і лазерний сканер для визначення ваги, зросту, маси тіла. Питання може бути лише в ціні, адже більшість таких технологій запатентована не у нас. Але в Україні шаленими темпами зростає кількість професіоналів, зокрема в сфері IT, тож за 5–7 років можемо мати власний Design Lab. 

І показник цього – популярність анекдотів про кота айтішника?

Кількість стартапів. Їх сотні, успішних і не дуже, але головне, що з кожним роком їх стає все більше. Поки що, на жаль, для українського стартапера життя ускладнюється тим, що матеріальна база не під рукою, а віддавати проект якійсь Швеції чи Німеччині не хочеться. Придумати — мало. Реалізація — ось заради чого все вигадується і чого ми всі прагнемо, але поки що вона в Україні фактично недоступна. Тому такі конкурси для мене та інших українських молодих дизайнерів — це скоріше конкурси ідей, хоча ідеї також продукт і коштують грошей. На жаль, в Україні на разі вважається, що нам є чого досягати у предметному дизайні, а оцю всю «наукову фантастику» варто облишити. А для учасників конкурсу з інших країн це дуже реально. Рівень тамтешніх студентів дуже високий, і з кожним роком проекти стають все складнішими та все крутішими. Одразу видно й виші: студентів Колумбійського університету складно не помітити, як і всіх інших, для кого ця «наукова фантастика» — частина профільної освіти. Вже з того, як подано проект на сайті, можна робити висновки про рівень підготовки: чи знають програми, які саме, якого рівня анімація та візуалізація, 3D-моделі. Намалювати ескіз олівцем — це дуже кльово, якщо ти Сергій Махно, але якщо ні, то ніхто серйозно на такому конкурсі його не сприйме. Подача має бути на високому рівні, хоча б на граф-планшеті з добре поставленою рукою. Треба володіти хоча б 3D MAX, Cinema. Але дизайнери не приділяють цьому уваги, студентів це лякає. Щоб досягти успіху, потрібне знання на досить високому рівні чималого пакету програм, знання іноземної мови і вміння шукати та обробляти інформацію. Можна збити стілець і вишити подушку, але, не знаючи термінів, не розбираючись у технологіях та матеріалах, далеко в дизайні не доїдеш. А причин випробувати себе в такому конкурсі багато, хоча б через те, що проекти шістьох фіналістів компанія друкує на 3D-принтері, до того ж такої якості, якої я в жодному іншому проекті не зустрічав.

Концепт Yura Германа Гайдіна

На які проекти можуть орієнтуватись дизайнери? Переможець цьогорічного конкурсу ще невідомий. А який проект переміг торік?

Минулого року мій проект літаючого робота-бармена Yura потрапив до 35 найкращих робіт, проте у шістку вже не пройшов. А сам конкурс минулого року виграла дизайнерка з Китаю, яка спочатку була аутсайдером. Її проект аудиторія не так високо оцінила, але журі побачило в ньому іскру. Коли ідея отримала гідну візуалізацію і ролик, проект справді виявився дуже крутим. Це голографічний інтернет-магазин з проекцією предметів, гра, розвага для споживачів, для родини з дітьми.

Браслет Link - концепт Германа Гайдіна

Теги:
конкурсукраинский дизайнтехника

Комментарии (0)

Добавление комментариев закрыто.